Фінансова санація та банкрутство підприємств


Розділ 9

Фінансова санація та банкрутство підприємств


Банкрутство – визнана арбітражним судом нездатність боржника відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів, не інакше як шляхом застосування ліквідаційної процедури.

Умови і показник відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури визначаються Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 30.06.2000 р.

Банкрутство  –  складний процес, який може бути охарактеризований з різних боків: юридичного, управлінського, організаційного, фінансового, обліково-аналітичного. Власне, процедура банкрутства є кінцевою стадією невдалого функціонування підприємства.

Завдання студента при вивченні цієї теми – усвідомити причини і наслідки банкрутства, навчитися уникати банкрутства, розробляти антикризову програму на підприємстві, формулювати і пояснювати економічний зміст, види та процедуру фінансової санації.


Вправа 9.1

Економічний зміст та порядок проведення фінансової санації


Завдання 9.1.1. Відомий вітчизняний економіст І.А. Бланк ототожнює санацію із заходами щодо залучення зовнішньої фінансової допомоги, спрямованим на запобігання оголошення підприємства-боржника банкрутом та ліквідації. Чи згодні Ви з цією думкою?

Завдання 9.1.2. Розкрийте економічну сутність фінансової санації підприємства.

Завдання 9.1.3. Яке, на Вашу думку, із визначень банкрутства і санації є найбільш точним? Поясніть.

Автор

Визначення

1. Бланк І.А.

Санація – заходи щодо залучення зовнішньої фінансової допомоги, спрямовані на запобігання оголошення підприємства-боржника банкрутом та його ліквідації

2. Здравомислов Н., Бекенферде Б., Гелінг М.

Санація  –  це комплекс послідовних взаємопов’язаних заходів фінансово-економічного, виробничо-технічного, організаційного, соціального характеру, спрямованих на виведення суб’єкта господарювання з кризи і відновлення або досягнення його прибутковості або конкурентноспроможності підприємства в довгостроковому періоді.

3. Круш З.А.,

Перекрестова Л.В.

Під банкрутством підприємства розуміють нездатність задовольнити вимоги кредиторів по оплаті товарів, включаючи нездатність забезпечити обов’язкові платежі до бюджету і позабюджетних фондів.

4. Шеремет А., Сайфулін Р.

Під банкрутством підприємства розуміють його неспроможність фінансувати оперативну діяльність і погасити термінові зобов’язання.

5. Павлова Л.

Банкрутство – невід’ємна частина конкурентного ринкового середовища.

6. Белолипецький В.Г.

Банкрутство фірми – це стан, коли реальна ринкова вартість активів фірми нижча, ніж сума її зобов’язань.

7. Брігхем Є.Ф.

Банкрутство починається фактично тоді, коли фірма не здатна своєчасно відповідати по своїх боргових зобов’язаннях, або коли заплановані готівкові потоки фірми показують, що вона найближчим часом буде не здатна здійснювати сплати.


Завдання 9.1.4. Дати визначення наступним поняттям: банкрутство, санація, ліквідаційна комісія, неплатоспроможність підприємства, примусова і добровільна ліквідація підприємства, санаційний аудит, фіктивне банкрутство.

Завдання 9.1.5. Поясніть, якими шляхами може відбуватись фінансова санація.

Завдання 9.1.6. Що є метою проведення фінансової санації? Які фактори впливають на методи її проведення?

Завдання 9.1.7. В яких випадках приймають рішення про проведення санації?

Завдання 9.1.8. Поясність класичну модель санації (рис. 9.1.1).

Завдання 9.1.9. Практика показує, що успішна фінансово-господарська діяльність підприємства залежить приблизно на 70 % від стратегічної спрямованості, на 20 % – від ефективності оперативного управління і на 10 % – від якості виконання поточних завдань. На підставі цієї інформації зробіть висновок, які фактори забезпечують загальний успіх санації.

Завдання 9.1.10. Хто розробляє проект фінансового оздоровлення підприємства?

Завдання 9.1.11. Які складові розділи проекту санації? Дайте їм докладну характеристику.

Завдання 9.1.12. В якому випадку можна стверджувати, що мети санації досягнуто? Як розрахувати ефективність фінансової санації?




Рис. 9.1.1. Класична модель санації
Вправа 9.2
Економічно-правові аспекти фінансової санації та банкрутства підприємства


Завдання 9.2.1. Що розуміють під фінансовою кризою підприємства?

Завдання 9.2.2. Які розрізняють фази фінансової кризи? Охарактеризуйте їх.

Завдання 9.2.3. Перерахуйте і охарактеризуйте зовнішні (екзогенні) та внутрішні (ендогенні) фактори, які можуть зумовити фінансову кризу на підприємстві.

Завдання 9.2.4. Охарактеризуйте наведені нижче симптоми фінансової кризи (банкрутства) на підприємстві (рис. 9.2.1).




^ Рис. 9.2.1. Розвиток симптомів банкрутства

Завдання 9.2.5. Що представляє собою система раннього попередження і реагування на банкрутство? З яких етапів складається процес створення цієї системи?

Завдання 9.2.6. Обґрунтуйте необхідність проведення санаційного аудиту на підприємстві. Назвіть характерну особливість санаційного аудиту, яка виділяє його з загального фінансового аналізу.

Завдання 9.2.7. Охарактеризуйте етапи проведення санаційного аудиту.

Завдання 9.2.8. Які джерела інформації служать вихідними даними для проведення санаційного аудиту?

Завдання 9.2.9. Як здійснюється фінансова санація шляхом реорганізації? В чому полягає основний зміст реорганізації (реструктуризації)?

Завдання 9.2.10. Що повинен містити план реорганізації (реструктуризації)?

Завдання 9.2.11. Як здійснюється така форма санаційної реорганізації (реструктуризації) як злиття? Що представляє собою горизонтальне і вертикальне злиття?


Вправа 9.3
Банкрутство підприємства: підстави і наслідки


Завдання 9.3.1. Поясніть два підходи до прогнозування банкрутства, що існують у світовій практиці:

1) виявлення незадовільної структури балансу на підставі системи критеріїв оцінки можливого банкрутства;

2) модель Олтмена.

Завдання 9.3.2. Доведіть логічним шляхом наявність фундаментального протиріччя між доходністю та ліквідністю підприємства.

Завдання 9.3.3. На яких загальних принципах базуються підходи діагностики банкрутства, прийняті у вітчизняній та західній практиці?

Завдання 9.3.4. Інтереси яких осіб зачіпає банкрутство? Що є підставою для порушення процедури банкрутства?

Завдання 9.3.5. Опишіть процедуру визнання підприємства банкрутом. Які докази неплатоспроможності боржника повинен представити до арбітражного суду кредитор, якщо він є ініціатором справи про банкрутство? Хто взагалі може виступити ініціатором справи про банкрутство?

Завдання 9.3.6. Чи зобов’язаний кредитор до подання заяви про визнання боржника банкрутом забезпечити проведення аудиторської перевірки боржника?

Завдання 9.3.7. Які заходи щодо майна боржника може вжити арбітражний суд до попереднього засідання? Які питання вирішує арбітражний суд на попередньому засіданні? В які строки повинно бути проведено це засідання?

Завдання 9.3.8. Якими повинні бути дії кредиторів підприємства-боржника після друку в офіційній пресі оголошення про його банкрутство?

Завдання 9.3.9. Що таке ліквідаційна комісія? Хто входить до її складу? Які її функції?

Завдання 9.3.10. Які правові наслідки настають з моменту визнання боржника банкрутом?

Завдання 9.3.12. Яка послідовність задоволення вимог кредиторів ліквідаційною комісією після реалізації майна (або його частини)? Як Ви, вважаєте, чи є такий підхід виправданим?

Завдання 9.3.13.

Вихідні дані. ТзОВ “Пролісок” 1 червня було визнано банкрутом. Всі майнові права та обов’язки банкрута, а також право розпорядження його майном перейшло до створеної ліквідаційної комісії. Ліквідаційна комісія реалізувала майно ТзОВ на суму 30,5 тис. грн. Заборгованість ТзОВ по державних і місцевих податках склала 10,3 тис. грн. Заборгованість перед працівниками підприємства склала 2,0 тис. грн. Заборгованість перед кредиторами склала 5,0 тис. грн., з яких вимоги кредиторів, забезпечених заставою, склали 2,8 тис. грн. Витрати, пов’язані з впровадженням справи про банкрутство в арбітражному суді та роботою ліквідаційної комісії, склали 1,5 тис. грн.

Необхідно. Задовольнити вимоги кредиторів ТзОВ “Промінь” у визначеній Законом України “Про банкрутство” послідовності.
Завдання 9.3.14. Після задоволення вимог кредиторів і затвердження арбітражного балансу у ТзОВ “Промінь” залишилось майно у сумі 30,5 тис. грн. Яке рішення прийме в даному випадку арбітражний суд? Яке рішення виносить суд, якщо у підприємства не залишилося майна? ^ Завдання 9.3.15. Що таке фіктивне банкрутство?
Завдання 9.3.16. Що Ви розумієте під санацією підприємства? Якими шляхами вона може відбуватися? Яка основна мета фінансової санації?

Завдання 9.3.17. Що представляє собою комплексний коефіцієнтний аналіз? Наведіть приклади 2-ох і 5-тифакторної моделей цього аналізу.

Завдання 9.3.18. Розрахувати ймовірність банкрутства ТзОВ “Наріна” за допомогою двофакторної моделі, якщо коефіцієнт поточної ліквідності складає 1,7; а питома вага позикових засобів в пасивах – 30%.

Методичні вказівки. Двофакторна модель описується за допомогою наступної формули:

Z = -0,3877 + (-1,0736) Кпл + 0,579 ПЗ ,

де Кпл  –коефіцієнт поточної ліквідності;

ПЗ – питома вага позикових засобів в пасивах.

Якщо Z > 0, то ймовірність банкрутства є великою.

При Z < 0 ймовірність банкрутства є малою.


Завдання 9.3.19.

Вихідні дані. АТ “Обрій” на 1 липня мало наступні показники: нерозподілений прибуток – 0,3 тис. грн.; обсяг активу – 9,0 тис. грн.; поточні активи – 6,0 тис. грн.; балансовий прибуток – 0,4 тис. грн.; курсова вартість акцій – 0,1 тис. грн.; позикові кошти – 2,2 тис. грн.; чиста виручка від реалізації – 0,5 тис. грн.

Необхідно. Розрахувати для АТ “Обрій” ймовірність банкрутства.

^ Методичні вказівки. П’ятифакторна модель Є. Альтмана описується за допомогою наступної формули:

Z = 0,012 х1 + 0,014 х2 + 0,033 х3 + 0,006 х4 + 0,999 х5 ,

х1 = (Поточні активи – Поточні пасиви) : Обсяг активу;

х2 = Нерозподілений прибуток : Обсяг активу;

х3 = Балансовий прибуток : Обсяг активу;

х4 = Курсова вартість акцій : Позикові засоби;

х5 = Чиста виручка від реалізації : Обсяг активу.

Якщо Z < 1,81 то ймовірність банкрутства є дуже високою.

При 1,81< Z < 2.765 – ймовірність банкрутства є середньою.

При 2,765 < Z < 2,99 – ймовірність банкрутства є малою.

При Z > 2,99 – ймовірність банкрутства є дуже малою.


Завдання 9.3.20.

Вихідні дані. Ліквідаційна вартість підприємства, справа про банкрутство якого розглядається в суді, оцінена в 4,3 млн. грн. Середньозважена вартість капіталу – 12 %. Запланований середньорічний чистий грошовий потік складає 540 тис. грн.

Необхідно. Визначити економічну вартість підприємства. Що вигідніше: ліквідація чи реорганізація?

^ Методичні вказівки. Для прийняття рішення, чи реорганізовувати підприємство, застосовується формула:



Якщо економічна вартість (ЕВ) перевищує ліквідаційну, то необхідно прийняти рішення про реорганізацію підприємства. Якщо ж, навпаки, то підприємство слід ліквідувати.


Завдання 9.3.21.

Вихідні дані. Ліквідаційна вартість підприємства, справа про банкрутство якого порушена в суді, оцінена в 5,3 млрд. грн. У випадку реорганізації прогнозується одержання 0,5 млрд. грн. чистих грошових потоків щорічно. Середньозважена вартість капіталу дорівнює 10%. Суд збирається прийняти рішення про ліквідацію підприємства.

Необхідно. Визначити, чи буде це рішення правильним у фінансовому відношенні.

Методичні вказівки. Дивись методичні вказівки до завдання 9.3.20.
^ Вправа 9.4 Фінансові джерела санації підприємства

Завдання 9.4.1. Які принципи фінансового оздоровлення підприємства за рахунок внутрішніх фінансових джерел вироблені економічною теорією і практикою?

Завдання 9.4.2. Які розрізняють види реакції підприємств на фінансову кризу?

Завдання 9.4.3. Яких першочергових заходів може вжити підприємство для поліпшення ліквідності активів підприємства?

Завдання 9.4.4. Що означає термін “чиста санація”? В чому її економічний зміст?

Завдання 9.4.5. Як здійснюється фінансове оздоровлення із залученням ресурсів власників підприємства?

Завдання 9.4.6. Яким чином здійснюється фінансова участь персоналу в санації підприємства?

Завдання 9.4.7. Як здійснюється державна фінансова підтримка санації підприємств? Які форми і методи державної фінансової підтримки санації підприємств розрізняються?


Тести

Знайдіть правильну відповідь (одну чи кілька)


1. Фінансовий стан підприємства характеризується...

      1. сукупністю виробничо-господарських факторів;

      2. системою показників, що відображають наявність фінансових ресурсів;

      3. системою показників, що відображають наявність і формування фінансових ресурсів;

      4. системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів;

      5. формуванням та використанням фінансових ресурсів.


2. Фінансовий стан підприємства залежить від...

      1. фінансової політики підприємства;

      2. випуску продукції;

      3. реалізації продукції;

      4. результатів виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності підприємства;

      5. ефективності використання фінансових ресурсів.


3. Основним завданням аналізу фінансового стану є...

      1. дослідження результатів господарської діяльності підприємства;

      2. аналіз бухгалтерської звітності;

      3. оцінка ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості, прибутковості та ефективності використання майна підприємства;

      4. планування фінансової діяльності підприємства;

      5. дослідження фінансових ресурсів.


4. Фінансовий аналіз є складовою частиною...

      1. аналізу господарської діяльності підприємства;

      2. аналізу фінансової діяльності підприємства;

      3. аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства;

      4. аналізу виробничого обліку;

      5. аналізу бухгалтерської звітності.


5. Зовнішній фінансовий аналіз має такі особливості...

  1. орієнтація на публічну звітність підприємства та максимальна відкритість результатів аналізу;

  2. різноманітність цілей та інтересів суб’єктів аналізу та множина суб’єктів-користувачів;

  3. орієнтація на зовнішніх користувачів;

  4. здійснення аналізу зовнішніми аналітиками;

  5. зовнішній предмет дослідження.


6. Основним змістом зовнішнього фінансового аналізу є...

  1. аналіз питань, визначених зовнішніми користувачами;

  2. аналіз питань, визначених зовнішніми аналітиками;

  3. аналіз абсолютних показників прибутку, рентабельності та фінансової стійкості підприємства;

  4. аналіз ліквідності, платоспроможності, ефективності використання майна та капіталу;

  5. економічна діагностика фінансового стану підприємства.

7. Основним змістом внутрішнього (традиційного) фінансового аналізу є...

  1. аналіз динаміки прибутку, рентабельності, самоокупності та кредитоспроможності підприємства;

  2. оцінка використання майна, капіталу, власних фінансових ресурсів;

  3. аналіз ліквідності балансу та платоспроможності підприємства;

  4. аналіз питань, визначених внутрішніми користувачами;

  5. аналіз питань, визначених внутрішніми аналітиками.


8. Прийоми оцінки фінансового стану підприємства – це...

  1. аналіз відносних показників;

  2. факторний аналіз;

  3. аналіз платоспроможності;

  4. аналіз кредитоспроможності;

  5. порівняльний аналіз.


9. Предметом фінансового аналізу підприємства є...

  1. майно та капітал підприємства;

  2. основні та оборотні кошти підприємства;

  3. прибуток та цінні папери підприємства;

  4. фінансові ресурси підприємства, їх формування та використання;

  5. фінанси підприємства.


10. Методи фінансового аналізу – це...

  1. комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства;

  2. статистичні методи;

  3. математичні методи;

  4. формалізовані методи;

  5. неформалізовані методи.


11. До неформалізованих методів фінансового аналізу належать:

  1. метод арифметичних різниць;

  2. балансовий метод;

  3. метод відносних чисел;

  4. метод побудови системи показників;

  5. метод побудови системи аналітичних таблиць.



12. До формалізованих методів фінансового аналізу належать:

  1. метод ланцюгових підстановок;

  2. метод відсоткових чисел;

  3. психологічні методи;

  4. морфологічні методи;

  5. метод експертних оцінок.


13. До моделей фінансового аналізу належать...

  1. кореляційна модель;

  2. дескриптивна модель;

  3. індексна модель;

  4. предикативна модель;

  5. нормативна модель.


14. Які показники відносять до групи показників ліквідності та платоспроможності?

  1. маневреність власних оборотних коштів;

  2. коефіцієнт концентрації залученого капіталу;

  3. частка виробничих запасів у активах;

  4. заборгованість кредиторам;

  5. коефіцієнт покриття запасів.


15. Як саме визначається коефіцієнт позикових та власних коштів?

  1. ;

  2. ;

  3. ;

  4. ;

  5. .


16. Який показник може характеризувати кількість днів, необхідних для погашення боргів?

  1. коефіцієнт співвідношення власних та позикових коштів;

  2. індекс ліквідності;

  3. показник заборгованості акціонерам.



17. До якої групи показників належить показник маневреності власного капіталу?

  1. прибутковості;

  2. фінансової стійкості;

  3. ліквідності;

  4. майнового стану;

  5. ділової активності підприємства.


18. Які показники характеризують майновий стан підприємства?

  1. коефіцієнт зносу основних засобів;

  2. головний показник прибутковості;

  3. коефіцієнт покриття запасів;

  4. коефіцієнт критичної оцінки;

  5. сума господарських коштів, яка є в розпорядженні підприємства.


19. Коефіцієнт автономії (незалежності) визначається як відношення:

  1. ;

  2. ;

  3. ;

  4. ;

  5. .


20. Що таке фінансовий стан підприємства?

  1. система показників, що відображають наявність, розміщення й використання фінансових ресурсів;

  2. система показників, що відображають ліквідність та платоспроможність підприємства;

  3. система показників, які характеризують фінансову стійкість підприємства.


21. Що таке кризовий фінансовий стан підприємства?

  1. коли запаси і витрати забезпечуються сумою власних оборотних коштів та довгостроковими позиковими джерелами;

  2. коли запаси і витрати не забезпечуються джерелами їх формування;

  3. коли запаси і витрати забезпечуються за рахунок всіх основних джерел формування запасів і витрат.


22. До головних факторів, що зумовлюють стратегічну кризу на підприємстві, слід віднести такі:

  1. дефіцити в організаційній структурі;

  2. незадовільну структуру капіталу;

  3. зайві виробничі потужності;

  4. незадовільну роботу з кредиторами;

  5. низький рівень контролю якості.


23. Санація підприємства – це:

  1. надання підприємству зовнішньої фінансової допомоги;

  2. задоволення вимог кредиторів та виконання зобов’язань перед бюджетом;

  3. сукупність усіх заходів, які здатні забезпечити фінансове оздоровлення підприємства;

  4. те саме, що й реструктуризація;

  5. система заходів фінансового характеру.


24. Фінансова санація включає:

  1. рефінансування дебіторської заборгованості;

  2. призначення тимчасової адміністрації;

  3. реалізацію соціального плану;

  4. реструктуризацію заборгованості;

  5. технічне переобладнання виробництва.


25. До функціональних завдань менеджменту санації відносять такі:

  1. проведення санаційного аудиту;

  2. організація реалізації проекту санації;

  3. розробка санаційної концепції;

  4. пошук альтернатив;

  5. організація контролю за реалізацією проекту санації.


26. Модель проведення санації підприємства включає...

  1. причинно-наслідковий аналіз фінансової кризи;

  2. оголошення підприємства банкрутом;

  3. формування санаційної стратегії;

  4. рішення арбітражного суду про проведення санації;

  5. внесення до реєстру неплатоспроможних підприємств.



27. Основною метою санаційного аудиту є...

  1. визначення достовірності звітності підприємства, її повноти й відповідності чинному законодавству;

  2. формування висновків щодо реального фінансового стану підприємства;

  3. оцінка санаційної спроможності підприємства на підставі аналізу фінансово-господарської діяльності та наявної санаційної концепції;

  4. розробка санаційної концепції підприємства;

  5. визначення повноти та правильності нарахування та сплати податкових платежів у бюджет.


28. Замовниками санаційного аудиту підприємства, яке перебуває у фінансовій кризі, можуть бути:

  1. позикодавець (наприклад, банківський консорціум), якщо вирішується питання про надання санаційного кредиту;

  2. підприємство-боржник, якщо воно виходить з пропозицією про укладання мирової угоди та проведення санації в ході провадження справи про банкрутство;

  3. державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, у разі емісії цінних паперів;

  4. потенційний санатор, якщо вирішується питання про санацію підприємства через його реорганізацію (злиття, приєднання);

  5. консалтингова фірма, у разі розробки плану санації.


29. Під час аналізу виробничо-господарської діяльності аудитор проводить таку роботу:

  1. аналізує структуру про позикового капіталу;

  2. розраховує показники ліквідності та платоспроможності;

  3. аналізує склад витрат на виробництво;

  4. аналізує рух основних фондів та амортизаційних відрахувань;

  5. оцінює показники праці.


30. До головних показників, які характеризують структуру капіталу та фінансову незалежність підприємства, відносять:

  1. показник фінансового лівериджу;

  2. показник абсолютної ліквідності;

  3. коефіцієнт покриття;

  4. коефіцієнт автономії;

  5. коефіцієнт фінансової стабільності.



31. Підприємство вважатиметься неплатоспроможним...

  1. якщо наявних активів у ліквідній формі недостатньо для задоволення у встановлений строк вимог, пред’явлених до підприємства кредиторами;

  2. якщо коефіцієнт абсолютної ліквідності є меншим за 0,2;

  3. якщо коефіцієнт покриття дорівнює 1;

  4. за надто низького значення показника фінансового лівериджу;

  5. за наявності в арбітражному суді позову кредиторів.


32. Показник Cash-Flow характеризує...

  1. величину чистих грошових потоків, які залишаються в розпорядженні підприємства;

  2. величину чистого прибутку підприємства;

  3. величину вхідних грошових потоків підприємства;

  4. обсяг реалізації продукції.;

  5. величину чистого прибутку та амортизацію.


33. Для діагностики сильних та слабких місць на підприємстві, потенційних ризиків та додаткових шансів використовуються такі методи:

  1. СОФТ-аналіз;

  2. Бенчмаркінг;

  3. нуль-базис бюджетування;

  4. вартісний аналіз;

  5. СВОТ-аналіз.


34. Основний зміст реорганізації полягає в...

  1. повній або частковій зміні власника – статутного капіталу – юридичної особи;

  2. перереєстрації підприємства;

  3. зміні організаційно-правової форми організації бізнесу;

  4. зміні розміру статутного фонду;

  5. зміні складу засновників.


35. До заходів щодо фінансової реструктуризації можна віднести такі:

  1. реструктуризація заборгованості перед кредиторами.

  2. злиття підприємств;

  3. ліквідація підприємства;

  4. збільшення статутного капіталу;

  5. заморожування інвестиційних вкладень.



36. З моменту визнання боржника банкрутом...

  1. припиняється підприємницька діяльність банкрута;

  2. ухвалюється постанова про реорганізацію (ліквідацію) юридичної особи (банкрута)%

  3. приймається ухвала про санацію підприємства;

  4. строки всіх боргових зобов’язань банкрута, вважаються такими, що минули;

  5. припиняється нарахування пені та відсотків на всі види боргових зобов’язань банкрута.


37. Необхідність перереєстрації підприємства виникає, якщо реструктуризація підприємства призводить до змін:

  1. організаційно-правової форми;

  2. місцезнаходження підприємства;

  3. форми власності;

  4. розміру статутного капіталу;

  5. назви юридичної особи.


38. У разі реорганізації боржника злиттям або приєднанням його до іншого більш стійкого підприємства...

  1. бухгалтерські баланси обох підприємств консолідуються;

  2. заборгованість підприємства-боржника покривається колишніми власниками його корпоративних прав;

  3. підприємство-боржник виключається із державного реєстру та втрачає свій юридичний статус;

  4. борги боржника визнаються безнадійними;

  5. усі майнові права та обов’язки обох підприємств переходять до юридичної особи, яка виникла в результаті злиття (приєднання).


39. Вимоги до умов переведення боргу за реорганізації підприємства полягають в наступному:

  1. переведення боржником свого боргу на іншу особу допускається лише за згодою кредитора;

  2. переведення боргу на іншу особу допускається без згоди кредитора;

  3. новий боржник має право висувати проти вимог кредитора всі заперечення, що випливають з відносин між кредитором і первісним боржником;

  4. порука і встановлена третьою особою застава припиняються з переведенням боргу, якщо поручитель або заставодавець не дав згоди відповідати за нового боржника;

  5. уступка вимоги і переведення боргу ґрунтуються на угоді, укладеній у простій письмовій формі.


40. Якщо претензію визнано повністю або частково, однак не повідомлено про переказ визнаної суми, то заявник претензій може:

  1. звернутися до відповідача з повторною претензією;

  2. звернутися до арбітражного суду з позовом про вирішення господарського спору;

  3. після закінчення 20 днів з дня одержання відповіді пред’явити до банку розпорядження про списання у безспірному порядку визнаної боржником суми;

  4. провести звірку заборгованості;

  5. звернутися до арбітражного суду з позовом про оголошення боржника банкрутом.


41. Справу про банкрутство підприємство може бути порушено, якщо:

  1. надійшла спільна заява кредиторів боржника.

  2. надійшла заява потенційного санатора;

  3. надійшла письмова заява боржника щодо його фінансової неспроможності або загрози такої неспроможності;

  4. боржник не визнає претензії про відшкодування заборгованості;

  5. боржник не повернув банківського кредиту в обумовлений термін.


42. У ході провадження справи про банкрутство арбітражний суд може застосувати до боржника такі процедури:

  1. реорганізаційні;

  2. ліквідаційні;

  3. мирову угоду;

  4. внесення до реєстру неплатоспроможних підприємств;

  5. оголошення підприємства неплатоспроможним.


43. Боржник може звернутися до арбітражного суду з власної ініціативи із заявою щодо порушення справи про своє банкрутство в таких випадках:

  1. якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань перед іншими кредиторами;

  2. якщо податкові органи припинили операції за всіма банківськими рахунками боржника;

  3. якщо при ліквідації підприємства-боржника не у зв’язку з процедурою банкрутства боржник не матиме можливості задовольнити грошові вимоги кредиторів у повному обсязі;

  4. якщо розрахунковий документ щодо стягнення заборгованості з боржника потрапляє до картотеки;

  5. за наявності ефективної концепції санації та браком часу для її реалізації.


44. У проекті мирової угоди даються пропозиції боржника за такими позиціями:

  1. форма платіжних поступок кредиторів;

  2. бажаний період пролонгації заборгованості;

  3. бажана сума списання заборгованості за платежами до бюджету;

  4. обсяг початкового погашення заборгованості;

  5. сума необхідного санаційного кредиту.


45. Мирова угода в процесі провадження справи про банкрутство – це...

  1. угода між боржником і санатором про проведення боргу;

  2. угода між боржником і кредиторами щодо відстрочення сплати належних кредиторам боргів;

  3. угода між санатором та арбітражним судом про проведення фінансового оздоровлення боржника;

  4. угода між санаторами щодо розподілу їхніх прав та обов’язків у процесі санації фінансово-неспроможного підприємства;

  5. угода між боржником і арбітражним судом про відстрочення початку провадження справи про банкрутство.


46. Мирову угоду, укладену в ході провадження справи про банкрутство, може бути розірвано в таких випадках:

  1. невиконання умов мирової угоди боржником;

  2. якщо боржник подав недостовірні відомості про свій фінансово-майновий стан;

  3. за браком осіб, які бажають взяти участь у санації боржника;

  4. за здійснення боржником заходів, які завдають збитки правам та законним інтересам кредиторів;

  5. якщо боржнику відмовлено в одержанні нових кредитів.







0086541349464665.html
0086635958709975.html
0086782595427804.html
0086885557935149.html
0087035325084600.html