ГЕОГРАФІЯ 10-й клас - Навчальна програма для 10 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів


ГЕОГРАФІЯ

10-й клас

175  годин (5 годин на тиждень, резерв – 11 годин)

^ Дата проведення уроку

К-сть годин

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів




7



ВСТУП

  1. Що вивічає географія. Зародження і розвиток географії.

Зародження географії. Вивчення простору – повер­хні планети. Сучасна географія – простір, час і взаємодія. Предмет і об’єкт дослідження фізичної та соціально-економічної географії.

  1. Географічний простір і час. Методологія географічної науки.

Методи географічних досліджень: традиційні – спостере­жень, експедиційний, польових досліджень, ста­тистич­ний, математичний, картографічний тощо; сучас­ні – космічний, геобіоло­гічний, геофізич­ний, геохімічний, моделю­вання, комп’ютерних техно­логій тощо.

  1. Практикум. Круглий стіл «Нові напрямки досліджень сучасної географії»;

  2. Джерела і система географічних знань.

Джерела географічних знань. Система географічних знань: факти, уявлення, по­няття, теоретичні знання, знання про способи діяльності, інтегральність змісту знань, їхнє соціокультурне значення.

  1. Розвиток економічної ісоціальної географії у світі

Теоретичні дослідження: створення нових класи­фікацій, розробка нових теорій, форму­вання но­вих гіпотез тощо. Розвиток економічної та соціальної географії в світі. Національні економіко-географічні школи. Видатні економіко-географи світу: К. Ріттер, Й.Тюнен, К. Арсеньєв, Ф. Ратцель, А. Геттнер, П.Семенов-Тян-Шанський, Д. Анучин, П. Чубинський, О. Русов, М. Туган-Барановський, С. Рудницький, В. Кубійович, В. Максаковський та інші.

  1. практична робота «Роль географії у формуванні візитної картки країни»;

  2. практична робота «Географічні інформаційні системи»

Учень:

• називає предмет і об’єкт вивчення географії; видатних економіко-географів; методи географіч­них досліджень;

• підбирає географічні факти, джерела інформації;

• характеризує розвиток економічної і соціальної географії в світі;

• аналізує здобутки національних економіко-географічних шкіл;

• проводить анкету­вання;

• узагальнює результати;

• виконує твор­чу роботу;

• бере участь в обговоренні проблемних питань, у дискусіях;

• наводить приклади сучасних теоретичних досліджень;

• визначає галузі, в яких використовують географічні знання;

• готує повідомлення, реферати, тези виступів.




94


13

РОЗДІЛ І. Загальна економіко-географічна характеристика світу

^ Тема 1. Політична карта світу

  1. Суть і складові політичної карти світу.

Суть і складові політичної карти світу. Поняття «країна», «держава», «залежна краї­на», «колонія». Відмінність федеративних дер­жав. Якісні і кількісні зміни на політичній карті, що відбулися остан­нім часом. Зміни площ те­риторій держав і форм дер­жавного правління.

  1. Етапи формування сучасної політичної карти сві­ту.

Етапи формування сучасної політичної карти сві­ту.

  1. Збройні конфлікти у світі.

Збройні конфлікти, причини їх виник­нення.

семінар «Зони етнічних конфліктів. Проблеми врегулювання»;

• проект «Я – миротворець»;

  1. Столиці та їхня роль у житті краї­н.

Столиці та їхня роль у житті краї­н. Типологія сто­лиць. Багатосто­лич­ність. Гіпер­трофія і гіпотрофія столиць. Перене­сення сто­лиць.

  1. Типологія держав світу за формою правління ф за формою державного устрою.

Державний устрій: форми правління, ад­міністративно-тери­торіальний поділ. Історичний адміністративно-територіальний поділ, його особ­ливості і вплив на сучасність.

  1. Класифікація країн за рівнем соціально-економічного розвитку.

Типологія держав. Показники рівня роз­витку країн: ВВП і ВНП, індекс людського розвитку. По­няття «найменш розвинута країна». Типологія держав світу за формою правління і за формою державного устрою. Типологія федерацій. Класифікація країн за рівнем соціально-економічного розвитку.

  1. Міжнародні організації.

Міжнародні організації, їх функціональний і просторовий розподіл. Загальнополітичні (ООН, Рада Європи, Європейський парламент) та спеціальні (Європейський Союз, НАТО, ЮНЕСКО, ФАО та ін.) організації. Роль міжнародних організацій у врегулю­ванні конфліктів.

  1. Міжнародні організації. Європейський Союз

  2. Геополітика.

Сучасні геополі­тичні зрушення на політич­ній карті. Явища сепаратизму, невиз­нані країни. Геополітика – джерела, сучасність. Основні гео­полі­тичні чинники: географічні, політичні, еконо­мічні, військові, екологічні, демографічні, куль­турно-історичні.

  1. Практична робота «Аналіз політичної карти регіону (за вибором)»;

  2. практична робота «Позначення на контурній карті зон життєво важливих інтересів України, їх аналіз»;

  3. Політико-географічне положення. Поняття «геополітичне поло­жен­ня». Практична робота «Характеристика політико-географічного положення регіону (за вибором)».

  4. Самостійна робота з теми. Тестовий контроль знань.

Учень:

• називає складові політичної карти світу; етапи встановлення і функції державних кордонів;

• розкриває суть понять «країна», «держава», «територія держави», «анклав», «залежна країна», «колонія»; «державний кордон», «делімітація», «демаркація», «геополітика»;

• пояснює відмінність між поняттями «країна», «держава»;

• називає і характеризує основні етапи форму­вання політичної карти; основні форми державного устрою та правління країн світу;

• наводить приклади якісних і кількісних змін на політичній карті; країн з різними формами державного устрою

• порівнює країни з різними показниками розвитку;

• аналізує сучасні гео­політичні зрушення на політичній кар­ті;

• вказує на особ­ливості сучасної соці­ально-економічної типології та регіо­нального поділу країн світу;

• характеризує функції столиці у державі;

• порівнює соціокультурну роль столиць країн світу (будь-яких двох-трьох за вибором);

• готує виступ, користується різними дже­релами інформації;

• характеризує політико-географічне положення регіонів;

• називає й характеризує міжнародні організації та їхні функції; геополітичні пробле­ми України;

• розкриває значення міжнародних організацій у сучасному світі;

• показує на карті країни, що відрізняються рівнем розвитку; країни з різними формами державного устрою;

зони етнічних конфліктів;

• обґрунтовує основні вектори зовнішньої політики України;

• знає номенклатуру політичної карти та столиці країн.




18

Тема 2. Природно-ресурсний потенціал пла­нети – джерело життя людства

  1. Світові природні ресурси, їх класифікація.

Світові природні ресурси, їх класифікація. Ресур­созабезпеченість. Природокористування: раціо­наль­не і нераціональне. Історія ви­користання ко­рисних копалин.

  1. Мінеральні природні ресурси. Паливно-енергетичні мінеральні ресур­си. інтерактивний екологічний тренінг «Проблема енергетики та енергозбереження»;

Мінеральні природні ресурси. Паливно-енергетичні мінеральні ресур­си. Країни – лідери за за­пасами розвіданих ко­рисних копалин. Країни –лідери за запасами наф­ти, природного газу, кам’яного ву­гілля.

  1. практична робота «Створення картографічної моделі світового експорту та імпорту паливно-енергетичних ресурсів»;

  2. Законо­мір­ності поширення металевих ко­рисних копа­лин: залізної руди, бокситів, олова, міді, вольфра­му, легуючих металів.

  3. Ресурси Світового океану, їхня роль у житті людства.

Мінеральні ресурси Світо­вого океану: гідрохімічні, нафта, газ, твер­ді корисні копалини (залізорудні конкреції, мар­ганець). Запаси геотермальної енергії Світо­во­го океану. Характерні риси геотер­мальної енер­гії. Енергетичні ресурси океану. Проблеми осво­єння шельфу морів.

  1. Земельні ресурси та їх використання. Практична робота «Аналіз структури світового земельного фонду»;

Земельні ресурси та їх використання. Унікаль­ність земельних ресурсів. Світовий земельний фонд і його складові частини. Розподіл земельно­го фонду за великими регіонами. Забезпеченість земель­ними ресурсами, орними землями. Деградація зе­мель: причини, види і ступінь деградації. Географія деградова­них ґрунтів за континентами. Спустелення: причини, райони поширення, наслідки. Стан ґрун­тів. Проблеми відновлення ґрунтів.

  1. Водні ресурси.

Вода – унікальне природне утворення. Поняття «водні ресурси». Водозабезпеченість регіонів і країн. Країни – лідери за ресурсами пріс­них вод. Світове водоспоживання. Структура во­доспоживання світу й України.

  1. Водосховища світу.

Проект «Збереження Чорного і Азовського морів» (Дом. Завд.)

Генезис водосховищ. Загаль­на кількість великих водосховищ, розміри. Гео­графічний розподіл великих водосховищ. Опріснення солоної води океану і засолених річ­кових вод. Вплив НТР на кількісні об’єми опріс­нення води. Географія опріснених вод. Льодови­ки як потенційні джерела прісної води. Перспек­тиви використання льодовиків Антарктиди й ост­рова Гренландія. Транспортування айсбергів. Тех­нічне забезпечення транспортування, опти­мальні шляхи.

Гідроенергетичний потенціал річкового стоку. Поняття «теоретичний, технічний, економічний гідропотенціали». Розподіл гідроенергетичного потенціалу територією суходолу і за країнами.

  1. Лісові ресурси. Дискусія «Ліси потребують допомоги»;

Ліси – легені планети. Функції лісу. Значення лісів: екологічне, еконо­мічне, естетичне, рекреаційне. Кількісна оцінка світових лісо­вих ресурсів: показники лісистості, лісові площі, запаси деревини. Головні лі­сові пояси світу. Особливості видового складу лі­сових поясів. Країни – лідери за запасами дере­вини. Проблема знеліснення: сутність, історія виникнення яви­ща, причини. Географічні зміни в процесах зне­ліснення. Роль пожеж у знищенні лісів.

  1. Біологічні ресурси.

Біологічні ресурси. Складові частини біоресурсів: біомаса Світового океану, біомаса суходолу. Поширення біологічних ресурсів. Роз­поділ біологічних ресурсів за океанами і на суходолі.

  1. Кліматичні ресурси.

Кліматичні і рекреаційні ресурси – ресурси май­бутнього. Кліматичні ресурси і їхній склад: соняч­на енергія, вітрова енергія. Агрокліматичні ре­сур­си та їх структура: повітря, світло, тепло, во­лога. Особливості агрокліматичних ресурсів і їх розподіл за регіонами.

  1. Рекреаційні ресурси світу. Поняття «рекреація». Рекреаційні ресурси, їх кла­сифікація. Медико-біологічні, психолого-естетич­ні, культурно-історичні, технологічні рекреаційні ресурси антропоген­ного походження.

  2. Практична робота «Позначення на контурній карті найбільших рекреаційних зон світу»;

  3. Практична робота «Оцінка ресурсозабезпеченості країн і регіонів світу»;

  4. Практична робота «Складання каталогу культурно-історичних об‘єктів свого краю». (Захист домашнього проекту)

  5. Вплив людини на природу. Круглий стіл.

Вплив людини на природу. Антропогенний вплив на літосферу, гідросферу, атмосферу. Забруднення атмосфери, вод суходолу й океану. Збіднення генофонду живої природи. Заходи що­до збереження та відновлення природи.

  1. Вплив людини на природу. Круглий стіл.

  2. Контрольна робота з теми.

Учень:

• розкриває суть понять «природні ресурси», «ресурсозабезпеченість», природно-ресурсний потенціал території», «природокористування»;

• класифікує природні ресурси;

• наводить приклади різних видів природних ресурсів;

• характеризує геогра­фію світових природних ресурсів; ресурсозабезпеченість різних регіонів;

• показує на карті райо­ни поширення різних видів ресурсів й ос­новні родовища ко­рисних копалин;

• називає п’ятірку кра­їн – лідерів за запасами го­ловних природних ре­сурсів (паливно-енергетичних, рудних, земельних, водних, лісових, біологічних, агрокліматичних, рекреаційних тощо);

• виявляє закономір­ності розміщення при­родних ресурсів;

• характеризує проб­леми, пов’язані з ви­користанням ресурсів;

• пропонує способи ра­ціо­нального природо­ко­ристування;

• оцінює природно-ре­сурсний потенціал України;

• називає способи опріснення води; складові частини земельного фонду, біоресурсів і кліматичних ресурсів; функції лісу;

• пояснює, чому деградують земельні ресурси;

• показує на карті райони поширення деградованих земель; райони стрімкого наступу пустель;

• розробляє і захищає проекти;

• визначає водозабезпеченість регіонів і країн; господар­ське значення льодовиків Антарктиди і о. Гренландія;

• окреслює перспективи використання льодовиків як джелала прісної води;

• вказує на регіональні від­мін­ності у світо­вих лісових ресурсах;

• дає кількісну оцінку лісовим ресурсам різних регіонів – порівнює показники лісистості, лісові площі, запаси деревини;

• висловлює судження про заходи з раціо­нального викорис­тання та охорони лісових ре­сурсів, про вирішення проблеми знеліснення;

• характеризує біоресурси;

кліматичні й агрокліматичні ресурси різних регіонів;

• класифікує рекреаційні ресурси;

• розробляє заходи щодо збереження й відновлення природи;

• показує на карті найбільші в світі водосховища; головні лісові пояси світу та країни–лідери за запасами деревини; найбільші рекреаційні зони світу;

• бере участь у дискусіях, круглих столах, ділових іграх; • виконує практичні роботи;

• готує творчі роботи.






6


13



Тема 3. Людство – творець ноосфери

  1. Людина – біосоціальний вид.

Людина – біосоціальний вид. Освоєння Землі лю­диною. Особливості впливу людини на географічну оболонку. Посилення впливу людини на природу в до­бу НТР.

  1. Ландшафтна сфера.

Агроландшафти – причини нестійкості. Техно­генні ландшафти – збільшення площ. Урбанізо­вані території – загроза існуванню дея­ких видів.

Способи оптимізації техногенного обміну ре­човин. Стан ландшафтів і здоров’я людини. Естетична роль ландшафтів. Техногенні аварії і їхні наслідки.

  1. Практикум: постер «Ландшафт, який хочеться зберегти» (аналіз і захист малюнків);

  2. Захист творчих робіт «Роль ландшафту в становленні духовності народу України»;

  3. Ділова гра «Оцінка стану ландшафтів (екологіч­на, санітарно-гігієнічна, естетична, рекреаційна)»;

  4. Захист проекту «Екологічний будинок».


Тема 4. Географія населення

  1. Предмет вивчення географії населення.

Предмет вивчення географії населення. Кількість населення. Динаміка і структура населення світу. Відтворення населення і його типи (розши­рений, простий, звужений).

  1. Демогроафічний стан населення. Практична робота «Аналіз динаміки чисельності населення основних регіонів світу»;

Природ­ний і механічний рух населення. Головні чинники природного руху населення: природні, соці­ально-економічні, демо­графічні, політичні, куль­турні, психологічні, вій­ськові, юридичні, етнічні, релігійні.

  1. Механічний рух населення. Дискусія «Екологічні біженці: чи варто їх прий­мати»; Практична робота «Складання картосхеми сучасних шляхів міграції населення світу»;

Міграції як форма механічного руху населення. Роль міграцій в історії цивілізації окремих країн і народів. Гео­графія міграцій минулого і сучас­ності. Головні особливості і напрямки сучасних міграцій: міжнародна міграція робочої сили, «втеча мізків», екологічні біженці тощо. Причини і наслідки явища міграції для різних країн.

  1. Статево-вікова структура населення. Практична робота «Аналіз статево-вікових пірамід країн різних типів вікової структури населення»;

Статево-вікова структура населення.

  1. Демографічні процеси. Творча робота «Розробка сценарію заходів де­мографічної (або міграційної) політики у своїй місцевості (або для однієї з країн світу);

Сутність і причини «демогра­фічного вибуху», «демографічної кризи». Концепції демографічного переходу, сут­ність, етапи (стадії), значення демогра­фічного ана­лізу. Проблеми демографічного розвитку Украї­ни, країн ЄС. Управління народонаселенням. Демографічна політика: поняття, мета, завдання; види, методи, поширення в країнах світу. Планування сім’ї як складова частина демографічної політики в країнах світу.

  1. Расова й етнічна мозаїка світу.

Типи етнічних спільнот: плем’я, народність, нація. Класи­фікація етносів. Лінгвістична класифікація народів. Мови ООН. Етнографічні особли­вості окремих народів Землі – звичаї, тра­диції, побут, національний одяг, жит­ло, хар­чування тощо. Етнічні меншини, міжет­нічні проблеми, способи врегулювання конфліктів. Поняття про расову структуру населення. Гео­графія основних рас, мішаних расових форм і типів. Полікультурність сучасного світу. Расова дискримінація та її фор­ми у країнах світу. Явище расизму.

  1. Географія релігій світу.

Класифікація країн світу за конфесійною структурою населення. Міжконфесійні проб­леми і взаємодії в країнах світу. Вплив релігії на дер­жавний устрій, демографічну поведін­ку людей, соціально-економічне і політичне життя суспіль­ства. Паломництво.

  1. Практична робота «Аналіз релігійної структури населення світу»;

  2. Трудові ресур­си: їх розподіл і якість.

Трудові ресур­си. Професійна й освітня структури населення і трудових ресурсів. Поняття зайня­тості. Показни­ки аналізу вели­чини і структури економічно-активного насе­лення, рівнів зайня­тості, безро­біття. Особли­вості галузевої структу­ри зайнятос­ті трудових ресурсів: поняття, структура. Ринок праці. Безробіття: види, форми, способи зменшен­ня рівня безро­біття. Проблеми безробіття в Ук­раїні.

  1. Сучасний стан розселення населення.

Розселення населення. Особливості сучасної картини розселення населення світу. Чинники розселення. Система розселення насе­лення світу (окремих країн). Проблеми управ­лін­ня розселенням. Геогра­фія сільського розселення. Класифіка­ція сіль­ських поселень: за людністю, за топо­графічним положенням, за іс­торією походження, за функ­ціями. Територіальні відмінності сільського розселення в країнах світу й регіонах. Перс­пективи і тенденції розвитку сільського на­селення.

  1. Географія міського розселення. Класифікація міст за людністю, функціями, генези­сом, характером планування.

Урбанізація: форми, види, якість. Урбаністичні форми розселення: місь­кі агломе­рації, мегаполіси, мегалополіси, ойкуменополіс. Урбанізація як глобальний процес сучасності і майбуття. Ур­банізація і природа. Управ­ління територіальним зростанням і розвит­ком міських поселень.

  1. Практична робота «Побудова картограми „Урбанізованість країн світу“».

  2. Самостійна робота з теми. Тестування.




Учень:

• характеризує особ­ливості впливу люди­ни на ландшафти;

• наводить приклади антропогенних і при­родних ландшафтів;

• аналізує причини нестійкості антропогенних сис­тем;

• вказує причини сучасної глобальної екологічної кризи;

• дає якісну оцінку стану ландшафтів (екологіч­ну, санітарно-гігієнічну, естетичну, рекреаційну);

• визначає взаємо­зв’язки між станом ландшафтів і здоров’ям людини;

• виконує прості дослідження;

• розробляє проект;

• готує матеріали за творчими роботами.

• наносить на контурну карту маршрути заселення людиною материків і частин світу.


Учень:

• розкриває значення понять: «де­мографічний вибух», «урбанізація», «демо­графічна політика», «субурбанізація», «міг­рація», «емігра­ція», «імміграція», «мегалополіс»;

• називає кількість на­селення світу;

• характеризує динамі­ку і структуру насе­лен­ня світу;

• пояснює сутність і при­чини демографічних явищ;

• аналізує чинники при­родного руху на­селен­ня та наслідки міжна­родних мігра­цій;

• називає типи відтво­рення населення;

• оцінює сучасну кар­ти­ну розселення насе­лен­ня світу;

• порівнює структуру населення різних кра­їн і регіонів світу;

• визначає роль демо­графічних процесів у міжнаціональних від­носинах;

• проводить мікросо­ціо­логічні досліджен­ня;

• складає географічні моделі демографічно­го переходу; картосхему сучасних шляхів міграції населення світу;

• показує на карті ос­новні напрямки мігра­ційних потоків;

• висловлює суджен­ня щодо здійснення демографіч­ної політики у країнах світу загалом і зокрема в Украї­ні; щодо способів вирішення між­етнічних проблем, врегулювання конфліктів;

• описує найбільші на­роди та найпошире­ні­ші мови світу, світові релігії;

• аналізує етнічну, кон­фесійну, профе­сійну, расову струк­тури на­селення;

• порівнює галузеву структуру трудових ресурсів різних країн світу;

• класифікує міські і сільські поселення;

• показує на карті ве­ли­кі міста, агломера­ції, мегалополіси;

• порівнює темпи, рівні, форми урбанізації кра­їн і регіонів світу;

• аналізує текстові, кар­тографічні і статис­тич­ні матеріали з ме­тою визначення рис і відмінностей у відтво­ренні, складі і розмі­щенні населення різ­них регіонів світу;

• називає форми та види урбанізації;

• готує самостійний виступ;

• розробляє проект;

• бере участь у диску­сіях, у се­мінарських заняттях.

0019919555604037.html
0020100791947517.html
0020220246347928.html
0020310430644894.html
0020364117888848.html